Сексизму пост

[malyj_gorgan]

Чужого сексизму, якщо бути точним.

Я, може, з якихось своїх міркувань, і не вважав би Камалу Гарріс кращим з можливих кандидатів від демів, aле, слухаючи і читаючи реакцію на неї від затрампістів інших москворотів, я їй вже співчуваю і вже підтримую. Якщо (сподіваюся, не якщо, а коли) її виберуть, то вона заслуговуватиме на додатковий кредит лише за стійкість до цього тиску. Просто надзвичайно хороша ілюстрація того, наскільки важче жінкам на владних позиціях, наскільки вимоги і очікування до жінки-лідера інакші, ніж до чоловіка. Скажімо, з моїх спостережень, 70-80% чоловічих голосів у всякого начальства і керівництва сприймаються нормально, тоді як у жінок дай бог якщо кожен четвертий, решта то зависокий, то записклявий, то занадто вчительський, то істеричний, то як у курви, то як у стерви.... Аналогічно з зовнішністю, манерою вдягатися, манерою висловлюватися, мімікою і т. д. Слід памʼятати, що навіть у тих з нас, хто на це, ніби, "не ведеться", всі ті самі стереотипи десь у підсвідомості теж живуть. І це не про мізогінію чоловіків: я впевнений, що кількість упереджень у жінок-обивателів до жінок-публічних осіб як мінімум не менша, а то і більша. Ну, якщо судити за відомими мені реакціями жінок обивателів на ... та байдуже на кого, від Раїси Горбачової і Маргарет Тетчер до Гілларі Клінтон і Мішель Обами до тої самої Камали Гарріс.

Таке, вибачте, що трюїзмами розкидаюся. Хотів з нагоди грядущого кандидатства Камали Гарріс зафіксувати кілька зауважень:
1. Наїзди, що її у свій час взяли "за то, що вона жінка/небіла" можна би зрозуміти, йди мова про програміста, пілота, менеджера чи сантехніка. Але не забувайте, що це мова про публічного політика в репрезентативній демократії, важливою, якщо не основною, функцією якого є саме репрезентативність. Деталі опущу, sapienti sat. Тому всі ці наїзди на неї можна запхати собі в ... ну, ви в курсі. Кажу це з позиції людини, яка не раз і не два on the record висловлювалася проти найму працівників за расу чи стать -- наймати на виконавчу роль ≠ вибирати на роль публічну.
2. Деякі товариші зводять все до аргументу "насмоктала". Дуже перепрошую за грубість, але, імхо, єдиною правильною відповіддю таким товаришам, з огляду на рівень дискусії, є такий: "не слід судити інших по собі і своїх рідних." А якщо наполягатиме, одразу переходити на ад гомінем: уточнити у такого знавця, чи хоч хтось з жінок серед його близьких був більше, ніж домогосподинею, і запропонувати виправдатися, що це було заслужено. Гидко таким займатися, але на нормальнішу відповідь такі персонажі не заслуговують.

Comments

[nuke350]

Дуже вибачаюсь, але це е факт що вона була коханкою Вili Брауна, колишнего мера Сан Францiско. Та вiн ii спочатку усюди пропiхував. Далi вона вже сама пхалася.

[malyj_gorgan]

Той факт, що 30 років тому вона зустрічалася з Віллі Брауном, -- правда. Як правда і те, що в кількох потенційно важливих карʼєрних змінах в ті часи їй допомогла підтримка Брауна. При цьому, з одного боку, Браун не був її начальником, підтримав -- не призначив, з другого боку, і в ті і пізніші часи підтримав карʼєрне зростання багатьох інших осіб, а, з третього боку, в пізніші часи, коли роль Брауна вже би їй ніяк не допомогла, Харріс цілком успішно продовжувала просуватися в політико-правовій карʼєрі.
Якщо ви слідкуєте за моїми дописами, ви, може, звернули увагу, що я з професійних причин дуже уважно підходжу до поняття причинності. Так от, ніщо з переліченого не дає підстав для тверджень, що Гарріс досягнула свого рівня не професійними якостями, а як оплату за сексуальні послуги чи романтичні стосунки. Ні з точки зору кого підтримував Віллі Браун (він Шварцнеґера і Нюсома підтримував теж, набагато серйозніше -- хоч вони і не зустрічалися), ні з точки зору розвитку карʼєри Гарріс (прокурор Каліфорнії і, пізніше, вибраний сенатор від штату -- це не псячий хвіст). Звичайно, було би простіше, якби всі чоловіки і бойфренди Гарріс працювали в геть незалежних галузях, але не склалося.

[sassa_nf]

А ті, що цьому піддавались - це як? І за які послуги вони погодились? Типу, "Вілі посмоктали, тепер не можу відмовити Вілі"? Це я шукаю логіку у таких аргументах.

[malyj_gorgan]

Це ти кого питаєш, мене, чи nuke350 ?
(Уточнюю, бо сам регулярно тицькаю на не ту кнупку)

[mprotsenko]

Наїзди, що її у свій час взяли "за то, що вона жінка/небіла" можна би зрозуміти

Колись на конференції, обговорюючи тему Diversity and Inclusion, Кевін Стюарт сказав таку річ:

- Some people say that hiring diverse candidates lowers the bar. Well, in that case we should ask: do you even have a bar?

Credentials більш ніж поважні: випускниця Howard, успішна прокурорка, 5 років в сенаті - історія знає багато білих чоловіків на тій самій позиції з гіршим track record. Іноді можна навіть сказати, що їх взяли тільки за те, що вони білі чоловіки (які бухали в молодості з ким потрібно). Ба-більше, таких "корешей по коледжу" і в індустрії на виконавчих позиціях багато можна побачити.

Чи турбує це борців з "взяли за стать/колір"? Якщо ні - то таких критиків треба нахуй, швидко, рішуче.

[malyj_gorgan]

Мою позицію ти, напевне, за роки вже вивчив: я, чесно, вважаю, що формальне обмеження найму на посаду з профільною вимогою Х (де Х може бути програмування баз даних, стрільба з кулемета, дизайн трусів чи менеджмент чого завгодно) за якоюсь непрофільною вимогою У (стать, раса, орієнтація, релігія, улюблена марка пива або футбольна команда) завжди створює баяс: підвищує умовну імовірність (likelihood) того, що альтернативний варіант без непрофільної ознаки У мав вищий показник профільної ознаки Х. Але, по-друге, лише "підвищує умовну імовірність", не більше, сам факт врахування У ніяк не означає, що у найнятого кандидата гірший Х. А, по-перше, для посади віце-президента (і для більшості інших публічних посад) нема чіткої профільної ознаки Х, репрезентативність означає, що У -- також профільна.

СПрийми це так: навіть з загальної точки зору набагато менш прогресивної, ніж твоя чи Кевіна Стюарта, в цьому конкретному випадку тут нема до чого доколупатися.

[mprotsenko]

формальне обмеження найму на посаду з профільною вимогою Х ... за якоюсь непрофільною вимогою У ... завжди створює баяс

Тут я трохи тангенціальний момент хочу підкреслити - наявність bar, який об'єктивно виміряє відповідність профільним вимоги (а не фактори, яки впливають на "умовні ймовірності" типу кольору шкіри, назви школи, кількості років досвіду) як раз суворо знижує байас. Тобто це не лібералізм, а як раз сувора практичність.

напів-умовний приклад: якщо нам потрібна людина, яка зможе підтримувати складну legacy систему з купою tech debt - то має сенс шукати людину, яка може за півгодини правильно відрефакторити шматок нашого типового legacy кода (і за 15 хвилин - пояснити, що можна робити далі). Цей тест відсіє купу білих кандидатів зі Стенфорду-Єлю, які б за інших умов були б прийняті - але відкриє дорогу хоч темношкірий дівчині з Howard, хоч self-taugh білому хлопцю з алабамського села, якщо вони на момент тесту мають реальні навички.

Повертаючись до Камали, я хотів би вкинути точку зору, яка є ортогональною "виборчі посади не мають профільних ознак". Якщо у людей є претензії до її кваліфікації - я би запитав, чи мають її критики конкретні вимоги до кваліфікації президента/віце-президента? Не мають? Купа не(до)кваліфікованих білих чоловіків на тих посадах їм не муляють? Окей, зрозуміло. Як кажуть за поребриком: "таких друзей - за хуй и в музей."

[juan_gandhi]

Did you ever listen to Margaret Thatcher? Here voice is unbearable. As to "насмоктала" - well, SF knows how she started. We can blame Willie Brown, of course, for "abuse".

[ira_k]

How did she start? How did Hillary start? How did GW Bush start? How did JD Vance start?


I mean seriously...

[juan_gandhi]

Hillary and her husband were democrat activists in Hot Springs, as far as I remember. GW Bush is a sun of G Bush. No clue about JD Vance.

[nuke350]

Brown, exercising his power even as his speakership seems near an end, named attorney Kamala Harris to the California Medical Assistance Commission, a job that pays $72,000 a year.

Harris, a former deputy district attorney in Alameda County, was described by several people at the Capitol as Brown’s girlfriend. In March, San Francisco Chronicle columnist Herb Caen called her “the Speaker’s new steady.”

Harris accepted the appointment last week after serving six months as Brown’s appointee to the Unemployment Insurance Appeals Board, which pays $97,088 a year.

[malyj_gorgan]

> Here voice is unbearable.
Yup. This is exactly what I'm saying: we have different level of internal expectations to the voice (looks, manners) of a woman in a leadership position than to a man in the same position. I think the same about Thatcher's voice, plus I catch myself finding issues with voices of most women politicians independent of whether I like them or not, from Hillary to Sarah Palin to Yulia Tymoshenko. It unlikely that having an annoying voice is a job requirement, so the problem must be on the perception side :)

> We can blame Willie Brown ...
Why blame? I mean, we can blame him for quite a few things, I am not a fan of his, but this is about something different. "Насмоктала" is universally used and understood as obtaining otherwise undeserved benefits via sexual favors. As I answered in < a href="https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/202775.html?thread=2130967#cmt2130967">another comment: claiming that Kamala's career advancement was otherwise undeserved one'd have to show how it changed without Brown's support (it didn't), or that she was the only one receiving that level of support from Brown (there were others). Which leaves us with a (potentially risky) scenario of a romantic relationship of two people, one of whom had more power than the other. But "potentially risky" is only an invitation for more scrutiny, not a proof.

I myself hate nepotism and my first instinct is always to suspect the worse -- I did research this question before dispensing judgement. But I realize that I was just lucky to have never worked in areas where I could really benefit from help of my parents or loved ones. What if I did? I would have no way of proving that whatever I achieved was not because of daddy's or mommy's help. A system that rigidly prevents any possibility of nepotism creates just as much unfairness: there are a lot of people in the position of power, we cannot ban them and their families from relationships or cannot require them to oppose anyone related to them privately. As Ira_k here suggested: practically everyone high enough has had non-professional connections in their careers, that's life, not just in politics.

[mprotsenko]

This is exactly what I'm saying: we have different level of internal expectations to the voice (looks, manners) of a woman in a leadership position than to a man in the same position.

You hit the nail on the head - there are plenty of male politicians with non-ideal voices (to put it mildly), and I don't see anybody complaining about them.

I myself hate nepotism and my first instinct is always to suspect the worse

IMO, it is okay to criticise nepotism. However, if one attacks Kamala for getting help from Brown but doesn't criticize nepotism that benefits male politicians/professionals just as ardently, then it is not a about being anti-nepotism.

[sassa_nf]

https://m.youtube.com/watch?v=odb8ux3g9_8 - I am not sure what you are referring to. That's a common pronunciation in Britain. If you mean haughty manner - OK, she is a baroness.

[malyj_gorgan]

Ви там у своїй Британії, значить, звикли. А слухаючи звідси -- от, неприємно. Без жодного раціонального пояснення.
Англійські жіночі голоси, які у мене не викликають відторгнення -- дві актриси: Джуді Денч і Гелен Міррен.

[juan_gandhi]

All these clips show her in a good light, and her voice is very good here. But I remember here screaming, if not squeaking, in the parliament, more or less live transmissions by the BBC. It sounded very very different.

[lm644]

Вибачте, що не за темою, але чому ви пишете Гарріс, а не Харріс, і Гілларі, а не Хілларі? Є ж в українській абетці буква «х»…

Це не тільки ви, звичайно, але запитати більше нема у кого:)

[ichthuss]

Українські звуки "х" і "г" не утворюють пару "глухий - дзвінкий": обидва фрикативні, але "х" - м'якопіднебінний, а "г" - гортанний. Англійська "h" позначає глухий гортанний фрикативний звук, але в мовленні він нерідко одзвінчується, і повністю відповідає українському "г".

[lm644]

Як же може звук одзвінчуватись, коли він не має дзвінкої пари? Я, чесно, хочу зрозуміти логіку, бо у моїх вухах воно аж ніяк не відповідає українському «г». Кажучи коротше, Harry і Gary - різні імена, а українською, виходить, те ж саме?

[malyj_gorgan]

Розумію вашу цікавість. Мої батьки -- досить відомі українські філологи, то я не раз з ними сам сперечався за те, як ліпше сказати. Але з роками дійшов до саме такого буквовжитку, хоча вважаю, що його можна *радити*, а не *вимагати*.
Іхтусс вище майже правильно написав, я б уточнив, що г/х -- не є точною парою дзвінкий/глухий, а так-то парою вони є.
Для мене основним аргументом є послідовність підходу, як для передачі букв між українською і різними мовами з латинським алфавітом, так і для переначі на українську vs з українською.
Послідовність між мовами: в англійській просто нема звуків, аналогічних нашому "х" і нашому "г", є -- щось посередині. А он в польській "h, ch" рівно ті ж самі, що наші "г, х". В німецькій теж є "h, ch", при цьому "ch" -- десь наше "хь", а "h" -- таке саме, як "h" англійське. Тому логічно витримувати один принцип буквопередачі.
Послідовність між напрямками передачі: згоден, англійське h хочеться часом сказати як х, але в інший бік -- ні. Таки Horlivka, Husiatyn, або Oles Honchar, але не Harkiv, а Kharkiv. Майже всюди, якщо українське "х" передавати як "h", то що робити з українським "г"?
Раніше все сильно заплуталося за рахунок впливу російської мови, де звуку "г" нема, а в українській на той час відмінили букву "ґ", але зараз, дякувати богу, таких проблем нема. До речі, раз вже згадав російську: хорошим показником того, що англійська/німецька "h" таки не зовсім "х" є купа назв і імен, де її переробили геть сильно: Ґааґа, Ґамбурґ, Ґамільон, Ґайдн, Ґейне.

[lm644]

Дякую, цікаво. Від Гілларі мене все одно тіпає, але треба подумати.

Мені раніше здавалось, що це просто спроба знайти в англійській мові наш коханий фрикативний «г» (якого там немає, але дуже хочеться, щоб був:), але, мабуть, ви праві і все не так просто.

(Я тут на волонтерських засадах займаюсь англійською з кількома людьми із України, то перевчити їх на нормальну вимову «g» було таки непросто, їх хтось раніше переконав, що воно має бути фрикативним.)

[mprotsenko]

Таки Horlivka, Husiatyn, або Oles Honchar, але не Harkiv, а Kharkiv. Майже всюди, якщо українське "х" передавати як "h", то що робити з українським "г"?

Передавати як "gh"? Бо Ghorlivka в англофонному виконанні таки звучить ближче до оригіналу ніж "хорлівка-орлівка"...

А за передачу звуку/букви "й" як латинської "і" я б відправляв на примусові роботи - бо здогадатися, що Iuliia це насправді Юлія неможливо, навіть якщо англофону до голови пістолета приставити. А якщо ще написати все великими літерами: IULIIA, то взагалі якийсь паркан виходить, а не слово. :)

[sassa_nf]

Так, ну і ad hitlerum вкину:

Гітлер теж через Г пишеться

[bytebuster]

додатковий кредит лише за стійкість до цього тиску

— errm, вона прокурорка штату. Словесні бійки, одночасне сперечання по кількох напрямках, вміння миттєво пригадати і вихопити з пачки релевантний пруф, здатність пам'ятати exact wording того, що казав опонент місяць тому, — це все вміє юрист і не вміє пересічна людина.

[malyj_gorgan]

Теж правда. Я скорше про адгомінемний бруд.
Особливо смішить вектор звинувачень в потенційному непотизмі від захисників партії, захопленої родиною, де непотизм присутній на всіх рівнях. І звинувачень в любовній інтрижці 30 років тому від... ну, ти в курсі :)