За це їх і не люблять : приклад, коли теґ підходить ідеально

[malyj_gorgan]

(Ліричний відступ від українсько-історичного нарису, який я ще з суботи не можу зібратися дописати)

Пару днів тому почув на паблік радіо в програмі 1A за 3 травня, напів-інтерв'ю, напів-просто-балачку про жирних і дуже жирних людей. (Не "повних" чи "з зайвою вагою", а саме "жирних": fat, fatness, отакий лексикон) Жахи fat shaming'а і т. п. Нормальну здорову ідею, що "дражнитися негарно, а дражнити хворих їх хворобою ще й контрпродуктивно, це може їм зашкодити" вони перетворили в месидж: жирним бути кльово і прекрасно, а всі, хто так не думає -- погані. Тобто, реально, "two legs good, four legs bad", заполіровану відвертою брехнею настільки ж шкідливою і ідіотською, як брехня трампістів і всяких антиваксерів.

Чотири моменти, які мене вразили найбільше, в порядку зростання зла:

1. Співведуча, з редакції якогось феміністичного журналу "Сука-Медіа", мрійливо розмірковує: "якщо ти себе по расистськи ведеш, як ми бачимо на різних відео, то можеш втратити роботу, нормальне життя, собаку, а стосовно жирних людей такого нема..." З таким ото жалем в голосі. Як на мене, прекрасна ілюстрація, що там основне не бажання справедливості чи нормальності, а банальне бажання змогти нагинати інших. Як у жертви булінґа, яка хоче не безпеки, а змогу булити інших. Ця емоція там була підспудно вплетена в більшість розмови.)

2. В розмовах про body positivity як рух / систему поглядів кілька разів, з жахливим обуренням згадували, що, мовляв деякі негідники роблять вигляд, що вони боді позітів, а потім десь говорять про дієти чи як там ще можна скинути вагу. Як вони можуть, ці люди скомпроментували термін "боді позітів", тому ми себе тепер так навіть не можемо називати.

3. Змішувалися і в мові ведучих, і у "листах в студію" три месиджі: жирність -- це не вибір, жирність -- це не хвороба, люди в нашій присутності називають нас жирними, як вони можуть. При цьому, тут не просто "люди", а, наприклад, лікарі. Мовляв, я приходжу до лікаря, а він, лише тому, що я жирна, пробує перевірити, чи в мене все в порядку з тиском чи цукром в крові, а не лікувати мені нежить. Мені сподобалося буквальне формулювання: "the thing that is being treated is the size of your body and not what your perceived ailment is". Я так і бачу "пане лікарю, я вам кажу шо то мене наврочили, а ви мені якісь піґулки хочете дати". Взагалі, майже всі там регулярно і різноманітно заперечували, що бути жирним шкідливо. Подруга з Сук-Меді, наприклад, "доказувала" таку ідею через те, що "всяка хвороба жирних, буває і в худих", і, взагалі, "всі ми помрем", тому, типу, "шах і мат, Ілон Маск"

4. Реально мене роздратувала основна ко-ведуча Aubrey Gordon, автор якоїсь книжки про правильне сприйняття жирних людей (передача де факто рекламувала цю книжку) і колумніст "Self magazine" (note to self: move default perception of any Self magazine publications to propaganda bullshit). В рамках агресивного неприйняття будь яких ідей, що, якщо хтось жирний, то добре би спробувати схуднути, вона говорила відверту неправду. Скажімо, коли хтось написав у студію дуже здорову думку, що "ми правильно засуджуємо людей, які роблять вибір псувати собі здоров'я курінням, чому ж ми не можемо так само засуджувати вибір псувати собі здоров'я через неправильну і надмірну їжу", вона заявила, що "всі медичні дослідження доказують, що це не тому, жирні люди їдять більше, вони їдять стільки само". Я переслухав передачу, так вона мінімум тричі повторювала, що "it's a common misconception that people fat eat differently, they eat the same", наголошувала, що це доказаний науковий факт. В підтвердження цеї брехні, вона додала іншу брехню, що кількість жирних дітей зараз така сама, як 20 років тому. А їй піддакували, що так, а то, що лікарі кажуть, що зайвий жир шкідливий, то лише тому, що вони, лікарі, упереджені і нас не люблять.

Отака, х*&йня, малята. Якщо кого дивує, чому я вважаю радикальніших політичних активістів з двох боків спектру однаково дурними і однаково шкідливими, то ось вам ілюстрація. Скажімо, від радіопередачі такого типу дві величезні шкоди:
1. Та ж сама шкода, що у месиджі антиваксерів. Надмірна вага і паралельні проблеми -- ОСНОВНА причина смертності в США (і не лише). Якщо хоч мінімальний відсоток населення хоч трохи зменшить зусилля з того, щоби схуднути (або не поповніти, якщо ще не встигли), то сумарна шкода в абсолютних величинах буде більшою, ніж від месиджа будь кого з ковідоденіалістів.
2. Дуже розчарувало NPR. Дозволяючи такий месидж без того, щоби одразу чітко і прямо сказати щось типу "це так каже гість передачі, але це неправда, правда строго протилежна, будь ласка, нізащо не слухайте цих людей", радіо цілком підтверджує популярну думку, що воно "така сама пропаганда, як Фокс чи хто там ще, лише ліваки". Тобто, можна сперечатися про кількісні відмінності в частці ідеологічно зумовленої брехні і пропаганди, але заперечити звинувачення якісного плану уже не вийде. Печалька.

P.S. Якщо хто хоче сприйняти цей пост, як виступ за дискримінацію чи буллінґ людей з надмірною вагою, то цей хтось неправий і нерозумний.

Update 1: Якщо кому не очевидний факт, що масове ожиріння ніяким боком не залежить від "генетики", то ось картинка з вікі (не хочете вікі, те ж саме, просто менш стисло, є на спеціальних сайтах CDC або NIH):

За 40 років, менше ніж два покоління, кількість надмірно жирних дітей зросла в ЧОТИРИ рази. (Hint: гени популяції за два покоління не міняються, хоч ти їм кіл на голові теши). До речі, з того часу воно ще зросло рази в півтора, як не більше.

Update 2, disclaimer: якщо що, мені самому треба би скинути кілограм 15-20, але я розумію, що це я забагато пундиків їм і забагато сиджу, а не "спадковість"

Comments

[saccovanzetti]

А эта Обри Гордон, она сама толстая?

[malyj_gorgan]

По радіо не видно. Каже, що так.

[xou]

це скоріш забороняти казати нечепурі, що він нечепура.

Незначний відсоток має гормональні захворювання що обмін речовин ламається. А так %80 людей має схильність до ожиріння -- бо це був колись видатний інструмент виживання за межами тропіків де нема сезонів, а у інших місцях де з їжею коли пусто, коли густо.

[lm644]

Так це правда, що товсті їдять те ж саме, що й худі. Їм просто не можна їсти те ж саме... біля тридцяти відсотків людей генетично схильні до проблем з переробкою цукру. Звинувачувати людей в цьому, і правда, не потрібно, від того більше шкоди, ніж користі. Закликати їх схуднути - то дурниця, вони і самі прекрасно знають, що це було б непогано, проте вимагає таких зусиль, що Боже ж мій. Та й харчуватись правильно - воно набагато дорожче і часу займає більше, ніж «як усі». Одним словом, те, про що говорилось в передачі - це, мабуть, не пропаганда, а просто погляд тих, кому з генетикою не пощастило.

[yakov_a_jerkov]

Так це правда, що товсті їдять те ж саме, що й худі.

Да ну?

[lm644]

Та да.

Я же вроде бы не поленилась даже объяснить, почему точно то же питание приводит к очень разным результатам, в зависимости от врожденных особенностей каждого человека.

[yakov_a_jerkov]

I just don't think this is true at all for the vast majority of overweight people.

[lm644]

How do you know?

[malyj_gorgan]

Це правда лише в тому смислі, що і товсті, і худі їдять "їжу", а так -- скорше неправда.
Аби не сперечатися, що ми маємо на увазі у слові "те ж саме", ось вірне формулювання: практично завжди, за рідкісними винятками, причиною ожиріння є те, що людина їсть (а) забагато (б) занадто калорійної їжі, (в) і при цьому замало рухається і otherwise не тратить енергію. Є якась варіативність у тому, що якісь поживні речовини засвоюються по різному, але ця варіативність не така велика і, в кінці кінкців, завжди зводиться до того, наскільки людині психологічно комфортно менше/більше їсти або менше/більше рухатися. Єдиний помітний вроджений ефект тут у тому, що деякі нас не "повніють легко", але таких людей мало, та і в них, крім патологічних випадків, цей ефект найчастіше зводиться до того ж. Але більшість з нас не такі, більшість з нас в умовах надлишку їжі і недостачі руху прекрасно жиріють, закон збереження енергії працює. "Проблеми з переробкою цукру" виникають лише коли забагато цукру їш, це не проблеми, а варіант норми, хтось легше жиріє від цукру, хтось від м'яса, але обидва хтосі жиріють лише коли забагато їдять. Ну як можна звинувачувати спадковість в поширенні ожиріння, якщо лише за одне покоління, за 20 років, відсоток жирних в США зріс в півтора рази, а відсоток дуже жирних зріс більше ніж вдвічі? А за 60 років зростання було в кілька разів! Генофонд за 50 (та хоч за тисячу) років не міняється, міняється виключно дієта і спосіб життя.

>...погляд тих, кому з генетикою не пощастило.
Якщо то справді люди, з патологічними порушеннями обміну речовин, то тим більше дивно, що вони всіма силами противляться тому, щоби вважати це патологією. Але, насправді, люди на тій передачі, в першу чергу, просто дурні. Вони в одному місці повторюють, що то не залежить від дієти, а через пару хвилин вони ж самі або їх гості розповідають, що то від того, що їдять в три горла для самозаспокоєння, і ніхто не бачить ніяких суперечностей.
Воно і нормально би, бути дурним, але те, що роблять такі передачі: це банальний enabling надзвичайно шкідливої для людей і довкілля звички і заперечення всяких спроб боротьби з цею звичкою через оголошення їх злом. Тобто, прикриваючись оголошеною абсолютно нормальною метою передачі "боротьба з диксримінацією і знущаннями", вони перескочили на те, що заохочення до схуднення або, там, підхід то надмірної жирності як до хвороби і т. п. -- так само погано.

[lm644]

Дуже не хочу сперечатись. Якби вам то було справді цікаво, знайшли б достатньо матеріалів, уже надрукували досить багато. Я кілька років тому приймала участь у дослідженні зв’язку між генетикою та схильністю до діабету/впливу різних типів дієти на вагу 23 & Ме - була тим самим кролем, на якому експерименти проводили (одним із ста тисяч). Результати тільки підтвердили те, що мені задовго до того говорили дієтологи під час... ну, то не має значення. Десь треть населення може рухатись і обмежувати калорії, скільки завгодно, вага буде рости і діабет рано чи пізно накриє, якщо не будуть уникати карбогідратів або вживати їх тільки за певних умов. Це не «патологічне порушення обміну речовин» і ці люди не хворі: просто ризики у них інші, ніж у тих, кому пощастило ніколи не відчути гіпоглікеміі:)

Це означає не просто не переїдати і не просто рухатись: це означає жити без вареників, млинців, булочок на сніданок, бутербродів на ланч, тощо. Це не хвороба: це засіб уникнути хвороби та зайвої ваги. А коли їсти те, що їдять «усі», то біда накриє рано чи пізно.

Ваш графік дуже цікавий, проте не пояснює, чому саме протягом двадцяти років зайва вага так виросла. Раптом всі почали переїдати? З якого дива?

Саме на початку дев’яностих American Heart Association почала пропаганду обезжирених продуктів і боротьбу за те, щоб писали зміст жиру на контейнерах. Люди й повірили... Тимчасом кількість солі і цукру в продуктах зростала. Додайте зростання популярності напівфабрикатів (без жиру, котрий сповільнює переробку карбогідратів, і з підвищеною кількістю цукру і солі, щоб надати смаку), пов’язаний з масовим виходом на роботу жінок - ось вам і вибух зайвої ваги та діабету. Кількість калорій при тому могла і не змінитись: змінилось наповнення цих калорій.

Одним словом, прості пояснення - вони не завжди правильні. Хоч, звичайно, рухатись більше і їсти менше не завадить нікому. Воно просто не завжди призводить до підтримання ваги на пристойному рівні.

[malyj_gorgan]

> .... цікаво, знайшли б достатньо матеріалів, уже надрукували досить багато ...
Я знайшов і тих матеріалів, і інакших. Не просто знайшов, а таки трохи аналізував: я ж це все не з точки зору дієтології це пишу, а, хай воно звучить трошки пафосно, як вчений, ще й до медицини наближений, хоч останніх кілька років працюю в іншій галузі. З твердженням, що "якісь люди повільніше повніють при подібних дієтах, ніж інші", я б і не сперечався. Але це меншість, і це впливає відносно несильно, на рівні стрункий vs повнуватий, а от серйозне ожиріння -- це вже людина сама.

> Кількість калорій при тому могла і не змінитись: змінилось наповнення цих калорій.
Може, вона і "могла", але таки змінилася. При цьому формат, в якому подають ці калорії теж надзвичайно важливий. Але в цілому, те, що ви пишете в останніх двох абзацах, це і є причина ожиріння: люди стали більше їсти. ЩО помінялося це те, що ви пишете: від шестидесятих і до зараз їжа в Штатах ставала все солодшою і солодшою і солодшою. А ще солонішою. Ну, про сіль то більше впливає на гіпертонію, але і для розладів їдження воно виступило каталізатором. Бо крім вмісту цукру, ще й порції ростуть. А кількість солодкого зросла непомірно. Всякі пундики з тістечками, "десертне солодке" -- це, наскільки я пам'ятаю статистику, лише десь одна шоста глюкози, яку споживає середній американець. Третина -- дрінки: соди, солодкі соки (і алкоголь, куди без нього.) А половина (половина!) -- цукор, який додають в звичайну їжу, від сосисок до томатного соусу. Включно з неймовірною кількостю цукру в "здорових" йогуртах або в "здорових" же салатах, ну, тобто, дрессінгах до них. В комбінації з різким зменшенням рухової активності якраз і маємо зростання ожиріння на порядок за кілька десятиліть. Особливо в США і Канаді. Виключно за рахунок того, скільки і що їдять. Ви не будете заперечувати, що традиційна українська чи там польська дієта не надто здорова, і багата на вуглеводи. Але при цьому в Україні чи Польщі люди досі відчутно менш жирні, ніж ті ж самі українці чи поляки в американській діаспорі, які часто так само роздуті до непотребства, як і решта американців.

Вибачте, кажете, що не хотіли сперечатися, а я оце скільки накидав. Просто, якось вже надто сильно мене зачіпає ситуація з повним ігноруванням того, як суспільство саме себе заганяє в діру. Зараз в їжі ситуація подібна, якби всіх з дитинства привчали курити, реклама цигарок на кожному кроці, а на радію виступали прекраснодушні активісти з месиджем "шо ви дискримінуєте курців" і "ті, хто не курить, так само вмирають від раку легенів, а я курю з восьми років, і в свої вісімнадцять такий здоровий, що ще можу цілих десять метрів пішки пройти"

[lm644]

Ну, ми, нарешті, сходимось на тому, що ЩО їдять - то таки часто жахливо, і про це зараз достатньо говорять. Для одних це просто жахливо, а для інших - ну вже аж просто жах і страшна загроза здоров’ю, і цих інших, звичайне, не більшість, але не така вже й непомітна кількість, третя частина десь. Тому повертаємось до того, з чого почали: їдять вони те ж саме, а вага в результаті буде інша.

Я не заперечую, що і переїдання, і відсутність руху впливають також, проте якість харчування, все ж, найбільша проблема. А тут ми уже починаємо говорити, хто винний, і то дуже довга розмова. Починаючи з таких шановних установ, як FDA та AHA... і дуже просто сказати, що «самі винні, бо багато їдять», але це не дуже продуктивно. Коли науковці кажуть «їжте це, будете здоровими», мало хто буде сперечатись, особливо після довгого дня на роботі, коли дай Бог що-небудь на стіл поставити. А це ж ми ще й не починали розмову про ціни на овочі та інші «прості» продукти, котрі значній частині населення просто недоступні. Одним словом, проблема набагато складніша за переїдання. Принаймі зараз вже і інформація поширюється, і дослідження проводяться, то є надія - щось зміниться.

[mprotsenko]

. Але при цьому в Україні чи Польщі люди досі відчутно менш жирні, ніж ті ж самі українці чи поляки в американській діаспорі, які часто так само роздуті до непотребства, як і решта американців.

Ось тут не можу погодитися. Я розумію, що в мене вибірка української діаспори - може, і нерепрезентативна, бо це інженери, з доходом який дозволяє спортивні хобі, і дає вільний час для них.

Але дивлячись навіть просто на статистику "в цілому" - Україна має проблеми, які цілком на рівні "в цілому по Каліфорнії", особливо серед жінок. Так, в Україні набагато краще, ніж в Алабамі, але цілком на рівні Колорадо-Каліфорнії.

[homester]

\Раптом всі почали переїдати? З якого дива?

Рівень життя зріс.

[homester]

\Якщо то справді люди, з патологічними порушеннями обміну речовин, то тим більше дивно, що вони всіма силами противляться тому, щоби вважати це патологією.

У ваших опонентів на ці слова буде дуже гарний аргумент що колись і гомосексуалізм був патологією від якої лікували, а тепер он у нас міністр транспорту гей і в законному шлюбі. І тут звичайно можна заперечити що від гомосексуалізму ніби-то немає шкоди для здоров'я, а від зайвої ваги є. Але окрім фізичного здоров'я є ще здоров'я психологічне і в ці виміри краще неспеціалісту взагалі не ходити...

[malyj_gorgan]

Скільки тем в одному абзці.

Той факт, що гомосексуалізм колись вважали хворобою і насильно лікували з усіма супутніми жахами, ще не означає, що це неправда.
Так само, як десятки інших відхилень від норми (відхилень не в смислі "погано", а за визначенням слова) Всяке відхилення від біологічної норми можна класифікувати як медичний розлад, особливо коли частина причин цього розладу вроджена, а частина, можливо, набута, і виглядає, що ступінь розладу можна змітини терапією. Це працює для більшості відхилень: переїдання, наркоманії, гомо- і транс-скексуалізму, педофілії, ігроманії, you name it. На жаль, у випадку з гомосексуалізмом чи деякими іншими розладами розібратися важко, бо одна частина сусліьстава хоче стигматизувати і дискримінувати носіїв розладу, а ще одна частина нападає на все, що зараз модно любити. Перші перетворюють будь-які спроби дослідити той самий гомосексуалізм в наїзд зі своїх релігійних чи інших адженд, а другі настільки вірять у власні байки, що готові зацькувати кожного, хто видастся їм небезпечним. Хороший приклад -- п'ятнадцятиліьньої давності історія з дослідженням лікування гомосексуальних баранів.

Але бог з ним, з гомосексуалізмом, а ожиріння, як ви правильно сказали, серйозно б'є по фізиччому здоров'ю. А ще по економіці. Та і на психологічне здоров'я треба дивитися в комплексі. Кількість психічних проблем почуття вини і встиду через то, що забагато їж -- лише дрібна частка психологічних проблем патологічно жирних: тут і проблеми в сексі, і неспроможність виконувати купу робіт, і неспроможність мати різні види повноцінного відпочинку, ну і, насотанок, серйозна нейрокогнітивна дегенерація: стиль життя, який веде до зайвої ваги, дуже сильно корелює з кількома видами деменції, включно з Альцгаймером. Так що всі ці "бодіпозитив для психічного здоров'я мас" -- це не "гарний аргумент", а шкідливі дурниці.

Як побороти це явище, неясно, боюся, в умовах дешевої доступної їжі ніяк. Але боротися з тотальним ожирінням, щоби воно було не у кожного другого, можна і потрібно. Для чого треба, принаймні, визнавати, що це проблема.

[mprotsenko]

Але боротися з тотальним ожирінням, щоби воно було не у кожного другого, можна і потрібно.

До речі, що цікаво - в бодипозитивної Каліфорнії відсоток ожиріння значно менший, ніж, наприклад, в Міссісіпі. Тобто (а) не в бодіпозитиві справа, (б) боротьба навіть зараз цілком успішна, відмінності статистично значні...

https://www.cdc.gov/obesity/data/prevalence-maps.html

[mprotsenko]

Є якась варіативність у тому, що якісь поживні речовини засвоюються по різному, але ця варіативність не така велика і, в кінці кінкців, завжди зводиться до того, наскільки людині психологічно комфортно менше/більше їсти або менше/більше рухатися.


Як людина, яка веде щоденник калорій і з проблемами "набрати/скинути вагу" знайома безпосередньо, вибач, не можу не посміхнутися (мінімальна вага після важкої пневмонії - 78 кг, максимальна - на піку форми - 120+ кг).

Наприклад, за ковідний рік я зберіг (і навіть трохи збільшив) калораж, але перестав ходити в спортзал (+стара травма загострилася, так що навіть про велопрогулянки прийшлось забути) - і тим не менше, скинув біля 10 кіло (що для мене не так багато - в мене добова варіативність - 3+ кіло). :)


Ти цілком правий, що це проблема не генофонду, але проблеми популяції в цілому != проблеми конкретної людини, тому казати взагалі "більше рухатись, менше їсти" (не знаючи конкретну людину, не роблячи їй обстеження з аналізами) - може бути не просто безглуздо, а навіть шкідливо.

Do no harm, якщо мова про медицину, так?

[homester]

Мене NPR останнім часом все частіше розчаровує. А ще сумую за The Diane Rehm Show що булось колись там де тепер 1А. Пам'ятаю як Diane довго лаяли після того як вона якось в інтерв'ю з Сандерсом наполягала на тому що у нього подвійне громадянство (США і Ізраїлю), а це виявилося неправдою. І ніби це було не так давно. А тепер я там досить часто чую всякі суперечливі "факти" на кшталт наведених в вашому дописі, і нікого це більше не хвилює. В захист бодіпозитивних можу сказати тільки те що таки у мексиканців є якась генетично обумовлена схильність товстіти в літньому віці. І оскільки кількість мексиканців в США мабуть останніми роками збільшується це повинно впливати якось на статистику приросту людей з зайвою вагою. Потім ще важливо щоб критерії які застосовувалися до визначення зайвої ваги були однаковими в 1963-70 і в 2000х. Бо я чув що ці критерії змінювалися. Взагалі я легко погоджуюся з думкою що кількість товстих людей зростає бо причини цього явища в США є, на мій погляд, очевидними. І звичайно винувата в тому не генетика, а доступність смачної і недорогої їжі. Я розумію коли люди у яких проблеми з метаболізмом і генетична схильність до зайвої ваги намагаються сприймати цей факт позитивно і не перейматися занадто, а жити щасливо. В цьому мабуть і був початковий мессадж бодіпозитиву. Зараз бодіпозитив повністю виродився як і багато яких хороших в минулому рухів.

[mprotsenko]

В захист бодіпозитивних можу сказати тільки те що таки у мексиканців є якась генетично обумовлена схильність товстіти в літньому віці.

Ця генетична схильність зветься сальса, кесадійа та бурріто. (Я, звісно, трохи примитивно ставлюся, але, підозрюю, це не дуже далеко від істини.)

[mprotsenko]

Резюмую, чого я причепився до "менше їсти, більше рухатися".

В "середньому по лікарні" ця концепція цілком слушна. Але якщо її застосувати без додаткових умов, при прочих рівних до людей з проблемами з вагою, то для великої кількості людей (не для якихось парочки виключень, а можливо, навіть для більшості) - ця концепція буде небезпечною, такою, що завдає реальну шкоду здоров'ю.

[malyj_gorgan]

Так я розумію, що, коли мова іде про лікування, то для багатьох краще не просто обрізати об'єми. Але навіть просто обрізати об'єми працює для більшості, хай і не аж так ефективно чи з супутньою шкодою. А покращений метод "обрізати об'єми плюс покращити якість" працює майже для всіх. Але це про лікування, а там же мова ішла значною мірою і про причини ожиріння, де "менше і краще їсти і більше рухатися" достатньо практично для всіх. Особливо дітей.
Тут аналогія надлишку їжі з якоюсь наркотою, хоч алкоголь, хоч кафеїн, хоч опіати, дуже пасує. Звичайно, що далеко не для всіх і не завжди працює кидати наркотики cold turkey. А для когось це реально шкідливо. Але менше вживати або зовсім не вживати з самого початку -- працює завжди. Але в ситуації з їжею правду з правдивості першого, чомусь виводять неправдивість другого.

[mprotsenko]

Нагадаю: від 13 до 17 мільйонів дітей не мають food security. Для них зайва вага - це не скільки хвороба, скільки класичний еволюційний механізм. Survival of the fittest, ага.

А порада "менше їсти та більше рухатися" для дитини, яка не має гарантованого харчування - це вже знущання якесь.

Тут треба, напевне, шкільна реформа та "продльонка" з гарантованим якісним триразовим харчуванням. Бо як інакше цю проблему побороти - я не уявляю.

[mprotsenko]

Але навіть просто обрізати об'єми працює для більшості, хай і не аж так ефективно чи з супутньою шкодою.

Воно працює для усіх - головне як слід обрізати об'єми. Але якщо хтось це радить та усвідомлює що ця порада може зашкодити - то він потрібен нести відповідальність за це, так?

[malyj_gorgan]

> ... як слід обрізати об'єми ...
Звичайно, що для достатньо сильного "як слід" можна і коні кинути. А якщо "в розумних рамках", то хай менше, то і без шкоди.
Очевидно, що кожен з нас думає про щось своє.
Давай я сформулюю в конкретніших термінах: переважна більшість (думаю, стандартні 80% підійдуть) американців з надмірною вагою можуть викинути 20% своїх денних калорій взагалі без всякої шкоди, а з самою лише користю для здоров'я. Як: Десята частина спожитих калорій у дітей і молоді йдуть з солодких напоїв. У дорослих загальний відсоток частки саме напоїв трохи нижчий, але, враховуючи алкоголь і гіршу дієту саме в товстих, десь на то і вийде. Тобто, половина результата уже є. А другу половину наберем шляхом виключення джанку типу чіпсів, пересолоджених соусів і речей типу бекону.

Якщо призначати кримінальну відповідальність за шкоду неправильного мессиджу пропорційно до завданої шкоди, то там, де за пораду менше їсти, треба штрафувати на $1000, за пораду не їсти менше треба давати штраф на 100 років строгого режиму. :)