American politics: consumer approach

З наближенням чергових президентських виборів, черговий раз оголилися аспекти конфлікту між прихильниками республіканців і демократів в Штатах, люди, які ще пару років тому мирно погоджувалися між собою в засудженні путінської ерефії (і слава богу, що погоджувалися!) зараз думають про своїх політичних суперників таке, що не те що вголос сказати, а навіть в коментах не завжди напишеш. Хоча нє, пишуть, цей сезон якийсь особливо затятий виходить. Словом, я тут теж вирішив написати пару думок з цього приводу, а то ж відчуваю, що краще за інших все знаю, а ніхто моєї велемудрості не помічає :-))))) Заведу навіть теґ americana-politicana під це діло.

Виступ перший: як вибирати партію, підхід споживача:

Можна читати програми і слухати кандидатів, але ж вони, холєра, сьогодні кажуть одне, завтра інше, а що мають на увазі, не вгадаєш, бо роблять потім третє. Як в таких обставинах, знайти об’єктивне мірило того, за кого іти голосувати? Як на мене, хороший підхід-- обмежитися вибором табору, республіканців чи демократів, базуючись не на ідеях, а на тому, як виглядають представники партій.

Пропоную оцінювати такий базовий критерій якості життя, як доступ до благ цивілізації, товарів і сервісів. Оскільки республіканці з демократами зараз дуже помітно поділені чисто географічно, то можна дивитися по містах і реґіонах. Так от, не знаю як там з середніми чи медіанними значеннями, але якщо порівнювати максимуми за цим параметром, то демократи, імхо, ведуть з великим відривом. Принаймні, в місті Берклі в Каліфорнії, яке, думаю, багато хто назве як найбільш ліве місце взагалі по країні, абсолютно точно найкращі магазини їжі (Berkeley Bowl rules!) і іграшок (якщо у вас є діти, і ви могли, але не ходили з ними в Mr Mopps, то вас і ваших дітей чекають нові і дуже приємні відкриття), А що ще треба людині купувати часто, крім їжі і іграшок?! :)))) Хоча і книжкових магазинів стає, і всякого спеціалізованого… От Волмарта нема, ну так і чорт з ним. Ну і ще з магазинамі зброї тут так собі, в самому Берклі нема, треба їхати, при цьому, якщо хочеться щось велике, то дорога виходить не дуже близька…

Тепер щодо сервісів. Ну, там ресторанчики і всяке таке тут абсолютно на рівні, хоча, вірю, що в “ресторанних” районах NY і SF всього більше. Але цілком достойно, куди там аналогічного розміру консервативним містечкам з їх корпоративною одноманітністю. Такі суперважливі сервіси як всякі бібліотеки, майданчики, парки і місця для розваг дітей тут теж на найвищому рівні, від пригодницького майданчика піратсько-майстерної тематики до парка з мініатюрним паровозом для катання по лісі, столітньої давності каруселі і справжньої ферми з справжніми коровами, козами і іншою живністю, яких можна просто так прийти погодувати. Словом, ідеальне місце для родини з правильними family values. Дорого, щоправда, хату не купиш, але це у нас тут універсальне, від партійності не залежить ніяк.

При цьому, Берклі лише один приклад, хоч і найяскравіший. Але чітку кореляцію між рівнем споживацьких благ і “лівизною” ви знайдете містах і містечках по всій країні, від Сіетла до Остіна, від вісконсінського Медісона до “дослідного трикутника” в Пд. Кароліні, від ЛА до НЙ.
Очевидно, що і в республіканвів і в “демократичних” місцях є найрізноманітніші. ЗВичайно, кореляція не означає причиннності, але для вибору тут і кореляції достатньо :)

Отаке. Словом, якщо вам цікавіше бути з людьми, які смачно і різноманітно готують і діти яких цікаво і різноманітно граються, то вибирайте таки демократів. :)

На сьогодні досить, ще на днях напишу про вибір шляхом абсолютизованого ad hominem.