до попереднього посту

[malyj_gorgan]

При тому, що точно всі ці слова читали дуже багато разів, виявляється, далеко не кожен знає, що таке ячсмить, фівапро і навіть, важко повірити, йцукенг.

Comments

[juan_gandhi]

Clavier français ? Deutsche Tastatur?

[malyj_gorgan]

Кожен раз, сідаючи за латинську не-англійську клавіатуру, страждаю, що друкую всякі нісенітниці

[sassa_nf]

Dvorak...

Mac Ukrainian differs from Windows Ukrainian. Eg фивапролдж, ячсміть, vs фівапролдж and ячсмить

[juan_gandhi]

Oh. Imagine, Dvorak was one of the layouts I had on my virtual keyboard. Colleagues had asked.

[malyj_gorgan]

Я іншому коментаторові написав: я ці слова вивчив ще на механічній друкарській машинці в семидесяті роки. Там було ячсмить, бо спочатку то була машинка російська, але фівапро, бо букву "ьі" умільці перепаяли на украінську "і" А верхнім регістром "ї", замість обох великих букв була римська одиничка "І" (арабської не було). Серед наших знайомих ні в кого більше машинки, яка друкувала українською, не було, більшість машинописних текстів українською в тІ часи тІльки так вІддруковували, аж очІ болІли...

[sassa_nf]

А є як друкували, якщо не перепаювали?

[malyj_gorgan]

Друкували "е" та й усе.
Ті тексти виглядали печальненько, а шо дєлать?

[chuka_lis]

qwertyu
asdfghj
zxcvbnm

та хіба ж то слова?)

[malyj_gorgan]

Я за сьогодні виявив чотирьох людей, яким ці послідовності, вимовлені вголос, нічого не сказали -- мене це здивувало

[bytebuster]

Про те, що люди на слух не розуміють «фывапролдж», я дізнався у 1979 чи 1980-му році. Можу розповісти історію, якщо бажаєте.

[malyj_gorgan]

Розповідай
Таке, психологічно-епістеміологічне :)

[bytebuster]

Корочє, гішторія. Абсолютно реальна.

Читаю і пишу з 4 років.
Улюблені домашні читанки — журнали «Юний тєхнік», «Тєхніка маладьожі», «Наука і жізнь» і іжє з ними.
1979 чи 1980-й рік. Я малий, чи-то вже пішов до школи, чи-то перед.
Прочитав у тих журналах байку. Перепрошую за мову окупанта (іншої тоді не завозили):

Один молодой писатель, первый роман которого только что вышел в свет, получил от восторженного читателя из провинции бутылку превосходного выдержанного коньяка.
Через несколько дней к дарителю пришло такое письмо:

Многоуважаемый господин!
Ваш подарок весьма обрадовал меня. Я тотчас же сел за машинку, чтобы написать Вам эти строчки, и одновременно, глоток за глотком, наслаждаюсь чудесным напитком. Должен Вам признаться, такого отличного напитка я ещё не ппил. Поистине Ваш коньяк – это чрезвычайно редкий дар природы, и чем больше от него отпиваешь, тем он бооольше оп пьяняет. Вы не ожете се прдставить, какую колысальную адость он мне доскавил. И хоття гололова уменя всё теже лей, и рукжится, раззрешите от всего ерхца фыв ролдж мёмёмёмёмё цго гау ититл челбу %:½-+!бббб

Звісно, запам'ятав напам'ять, включно з тим, де які одруки. (ех, блять, мені б зараз таку пам'ять!)
Прийшов до мами на роботу подрукувати на друкарській машинці (звісно, номерній в рамках борьби з саміздатом).
На радість маминим співробітникам, по пам'яті цитував цей текст, ну і набрав, звісно.
Так от, ніхто зі співробітників не звернув увагу на отой «фыв ролдж», але ж коли набираєш — воно ж зрозуміло, звідки цей набір букв.
А я запам'ятав на все життя розкладку.

[malyj_gorgan]

:))
У мене друкарська машинка була вдома -- якийсь час то був один з найдорожчих предметів у власності батьків, але -- науковці-філологи, без того було ніяк. Я тут паралельно згадував наші друкарські машинки. Та, котра у нас була радянська, була зареєстрована, там на кожній літері був малееесенький такий код, який під лупою навіть неспеціаліст міг рогзледіти (кажуть, лише на третій копії під кальку уже повністю затирався). А от машинка, куплена на барахолці, була, наче, ліва... але ніхто не знав, чи справді ліва, чи ні. На всякий випадок, нічого _такого_ на ній не друкувалося, нашій родині вистачало уваги з боку органів за інше, щоби ще й самвидавом ризикувати

[bytebuster]

Але розкладку ж, натомість, вивчив! Навіть значно потім вміння друкувати на машинці сильно допомагало у студ. часи, підробляв набиранням курсачів, дипломів тощо. :)

нашій родині вистачало уваги з боку органів за інше, щоби ще й самвидавом ризикувати
— угу, як в тому анекдоті: «ви і так Рабіновіч, зачєм вам додаткові проблеми?»

[malyj_gorgan]

> ... підробляв набиранням курсачів, дипломів тощо ...
Блін, як згадаю ті пригоди.
В 92–му татові на кафедру поставили шедевр чернівецької промисловості компʼютер "Іскра", на якому якийсь час ніхто з місцевих нічого не робив, зате приходили діти завкафедрою, фізик і географ, і робили щось своє, включно з друком чужих дипломних і дисерів. Вже не памʼятаю, чи у нас тоді комп зламався, чи принтер, чи що, але памʼятаю, як один раз, щоби вчасно здати замовлення (не віддаш завтра рано -- реально побʼють), ми роздруковували це діло на принтері на роботі подруги жінки друга брата. Працювала вона у віварії, ми мліли від смороду сотень щурів, а щурі, здається, божеволіли від писку старого матричного принтера. І це все під нерви дівчини, яка там власне працювала, що якщо нас побачать, то її звільнять, що нема чого тут курити, ну і що що смердить, що треба було свою розчинну каву приносити, обнагліли в кінець. Ну, таке -- ранні девʼяності у всій красі :)

[pani_stosia]

Це шикарно!

[malyj_gorgan]

Якщо подумати, в ті часи у кожного набралося історій -- на кілька жаданівських "Ворошиловградів" вистачить. У мене ще життя було відносно нудне і ніяке -- відмінник-заучка, на базарі не торгував, майже не пив (відносно загалу). Тьху, а не персонаж

[pani_stosia]

Я б почитала!

[malyj_gorgan]

При всій заслуженій нелюбові до кацапських ресурсів, не можу не визнати користі від ранніх версій деяких з них, де народ писав анекдоти і історії. Анєкдот.ру, там, всякі кулічікі, навіть деякі канали Юзнету. Там сюжетів -- на кілька повних зібрань творів вілєніна стане

[pani_stosia]

Так, інтернет вивів байки з життя на новий рівень.

[sassa_nf]

Цікаво, а Іскра справді чернівецька? Я думав, Ленінград + якісь російські заводи

[malyj_gorgan]

Ну ти спитав! Я до цього дня був переконаний, що їх збирали у нас на "Електронмаші"
Але, може, їх збирали не лише у нас? Або збирали десь інде, а у нас робили якусь одну операцію, тому я так думав. Ти зруйнував струнку картинку моєї памʼяті!

[sassa_nf]

А потім виявиться, що не Іскра, а Поіск, і не в Чернівцях, а у Києві 😹😹😹

Та я сам не в курсі. Про чернівецькі мікросхеми чув. А Електронмашів радянська фантазія наплодила по всіх великих містах. От і вгадуй.

[malyj_gorgan]

Точно "Іскра", бо за завєтамі Ільїча пламя із неї таки в кінці кінці возґорєлось.
"Електронмашів" було всюди багато, альтернативами були тазви таємні і конспіративні: Кварц, Темп, Граніт, Гравітон. (Всі чотири -- реальні чернівецькі заводи). Робили вони всі одне і те ж саме: всяку фігню для савєцького ВПК.
Про те, що та "Іскра" була з нашого Електронмашу, мені хтось колись сказав ще тоді, в тому 92-му році, з того часу я так собі і думав, але ніякого фактчекінґа ніколи не робив. Може, мені збрехали. Може, я не так почув. Памʼятаю, що оперативки було 640КБ, вінчестер 20МБ, один пʼятидюймовий флоппі, монітор CGA на чотири кольори, тому запустити на ньому гру Golden Axe так і не вийшло.

[bytebuster]

Ох, крадькома роздруківки на роздовбаному принтері Роботрон-63xx. Ностальджі!

[rudolf_bochkin]

еге
але саме в продовженнях сих слів "лежать" такі схожі при недостатньому освітленні ьб, лд, і звісно шщ

[malyj_gorgan]

БЮЄ !!!